Севіль

Азербайджан, 1919 рік - часи панування мусаватистів. Балаша, члена мусаватистськой партії, призначають директором банку. Алі-бек, спекулянт і пройдисвіт, намагається отримати у банці позику. Балаш відмовляється. Тоді Алі-бек знайомить його з красунею Еділ. Банкір закохується у Еділ, і та домагається його розлучення з дружиною. За законами шаріату при розлученні у Севіль відбирають її маленького сина. Позбувшись коштів для існування, вона поступає служницею у заможню сім'ю. У вільний час Севіль бере уроки у сестри Балаша, яка, зненавидівши Еділ, покинула будинок брата. Коли до Баку прийшла Радянська влада, Севіль була однією з перших жінок Азербайджану, які встали на її захист. П'єса «Севіль» закликала до розкріпачення жінки-азербайджанки.