Пригоди Тінтіна: Таємниця єдинорога
Короткий зміст
«Пригоди Тінтіна: Таємниця єдинорога» розповідає про молодого репортера та його пса Сніжка, які купують на ринку модель вітрильного корабля. Виявляється, що всередині приховано секрет, пов'язаний із таємницею багатовікової давнини. Зловісний колекціонер Іван Іванович Сахарін вважає, що репортер викрав скарб, пов'язаний із цим судном, і коли модель зникає, її власник вирушає на її пошуки. У цю пригоду залучаються дратівливий морський вовк капітан Хаддок, чий предок колись керував оригінальним кораблем, а також двоє незграбних детективів — Томсон і Томпсон. Сліди ведуть через кілька континентів до затонулого корабля, де може бути захований цілий статок.
Режисером стрічки виступив Стівен Спілберґ. Це 32-й із 40 його повнометражних фільмів у хронологічному порядку, випущений після картини «Бойовий кінь» і перед «Лінкольном». Сценарій написали Едгар Райт, Стівен Мофат та Джо Корніш, а продюсерами стали Стівен Спілберґ, Кетлін Кеннеді та Пітер Джексон. В озвучці взяли участь Джеймі Белл (Тінтін), Енді Серкіс (капітан Хаддок та його предок сер Френсіс Хаддок), Деніел Крейг (Сахарін та Ред Рекхем), Нік Фрост і Саймон Пегг (детективи), а також Даніель Мейс (Аллан). У титрах зазначено 22 акторів та 142 члени знімальної групи.
Виробництвом фільму займалися Columbia Pictures, Amblin Entertainment, Paramount та DreamWorks Pictures. Бюджет картини склав близько 140 мільйонів доларів США, а світові касові збори досягли приблизно 374 мільйонів доларів. На IMDb фільм має рейтинг 7,3 з 10 на основі близько 254 000 голосів, тоді як на TMDB він становить 6,9 з 10 за результатами приблизно 6 000 голосувань. Оцінка кінокритиків — 7 з 10 на основі 233 відгуків — є середнім показником між цими двома рейтингами глядачів.
Що залишилося за кадром
- Зйомки мали розпочатися в жовтні 2008 року, вихід фільму очікувався у 2010 році. Однак реліз було відкладено до 2011 року після того, як Universal відмовилася від співпраці з Paramount, яка надала 30 мільйонів доларів на передпродакшн. Затримки призвели до того, що актор Томас Сенгстер, якого спочатку було обрано на роль Тінтена, покинув проєкт.
- В основу сюжету фільму лягли історії, описані в коміксах «Таємниця єдинорога» (випуск №11, що публікувався у 1942-1943 рр.), «Краб із золотими клешнями» (випуск №9, що публікувався у 1940-1941 рр.) та «Скарби Червоного Рахама» (випуск №12, що публікувався у 1943-1944 рр.).
- Одним з наставників Саймона Пеґґа та Ніка Фроста виступив хореограф і зірка цирку Cirque de Soleil Террі Нотарі. Він допомагав акторам синхронізувати їхній дует, щоб ляпи Дюпона та Дюпонна виглядали ще смішніше.
- Коли на човні Тінтин бачить гідроплан — він перевіряє кількість патронів у прихопленому з корабля пістолеті Браунінга наступним чином: витягує обойму, бачить один патрон в ній і каже капітану: «У нас всього один патрон». Це не так — другий патрон був у стволі, відповідно до механізму роботи пістолета.
- На сторінках коміксів інколи з’являлися зображення транспортних засобів, таких як автомобіль «Форд» 1937 року та гідроплан. Малюнки були настільки деталізованими, що аніматори змогли визначити навіть модель і рік випуску.
- Це перший фільм Спілберга у цифровому форматі.
- Спілберг у телефонній розмові отримав «благословення» Ерже на екранізацію коміксів.
- Ерже вірив, що лише Стівену Спілбергу під силу оживити Тінтіна на великому екрані. На жаль, художник помер незадовго до запланованої зустрічі з режисером.
- Коли Спілберг зняв перший фільм про Індіану Джонса, «У пошуках втраченого ковчега», шанувальники Тінтена звинуватили творців фільму в плагіаті. Спілберга стурбували не самі претензії, а незнайоме слово «Tintin». З великими зусиллями він з’ясував, про що йдеться, і замовив з Франції кілька томів коміксів без перекладу. Переглянув, зацікавився. Знайшов англійські видання. Прочитав залпом. Зрозумів, кого ж він копіював, сам про це не знаючи. Тінтен за десятки років до Індіани поєднав детектив з археологією — він розкривав змови, викривав жадібних капіталістів і знаходив у пилу віків загадкові артефакти.
- Зйомки велися у павільйоні, в якому було встановлено систему захоплення руху (performance capture Volume). По периметру стелі було вмонтовано близько ста камер, які фіксували все, що відбувалося в діапазоні 360 градусів, і записували інформацію відповідно до положення кожного предмета та актора в просторі. Актори, які працювали в павільйоні Volume, одягали спеціальні костюми з численними дзеркальними маркерами, які вловлювалися камерами. Отримана інформація перекладалася в тривимірне зображення. Подібними маркерами були забезпечені також реквізит і декорації, які використовувалися в сценах. Крім того, вісім HD-камер знімали сцени в режимі "as is", тобто безпосередньо самих акторів. Ці матеріали згодом використовувалися аніматорами для того, щоб жодна гримаса, посмішка, здригання та інші емоції й мімічні нюанси не залишилися без уваги. На додаток до технології захоплення руху використовувалася також технологія запису міміки актора, що виконував роль, яка фіксувала емоції за допомогою спотворень ліній обличчя. Актор одягав шолом, який нагадував футбольний, до якого кріпилася мініатюрна відеокамера, спрямована в обличчя. Вона фіксувала найменші рухи очей, губ і ключових м’язів обличчя.
- Спілберг вперше придбав права на екранізацію «Тінтіна» після смерті Ерже у 1983 році, а потім знову у 2002 році.
- Тестову анімацію Сніжка виконували аніматори компанії Пітера Джексона Weta Digital. Для демонстрації можливостей Джексон надіслав Спілбергу ролик, в якому режисер «Володаря перснів» сам грав роль капітана Хеддока, в той час як у нього під ногами крутився намальований Сніжок.
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
