Перед рассветом

Люблю когда рассвет
Когда все люди спят
И солнце тоже спит
И звёзды не горят
И нет уже луны
Но нет еще тепла
И смутно мне видны 
Всех красок облака
Когда не слышно птиц
И ветра нет совсем
И маленьких частиц
Тогда и нет проблем
Лишь давит тишина
Вокруг все глухо-тихо
Береза не слышна
И я тогда притихну
Как будто стало время
Минута длится две
В таких моментах легче
Побыть наедине 
И ни о чём не думать
А слушать тишину
Тут нечего придумать
Есть чувство,что живу
Закрыть глаза на время
И молча ждать рассвет
Когда луч солнца первый
Падёт на силуэт
Тогда легко вдохнется
Тогда откроешь душу
И лишь тогда проснется
Покой что не порушен...

Опублікований:16 Лютого 2015 17:14
Перегляди:1498 статистика
Коментарі:2
Популярність:11
Автор:

Коментарі
Коментарі
Нравится! Хороший, лёгкий стих.) Тема раскрыта полностью).

Сборник стихов уже есть?
А что значит "Проснется покой, что не порушен". А покой что ли спал?)Вроде и так было спокойно ночью..ничто не беспокоило..тихо было и т д.А почему душу можно открыть только с первым лучом солнца..ведь вроде же ничего не мешало открывать душу ночью..Или душа была закрыта ?А душа откроется кому..или для кого?Я это спрашиваю все потому что люблю, когда в стихах все понятно и нет противоречий.))
. RSS коментарі блогу

Зображення буде фізично видалено з нашого серверу і його неможливо буде відновити. Продовжити видалення?

© ACMODASI, 2010 - 2024

Всі права захищено.
Матеріали (торгові марки, відео, зображення і тексти), що знаходяться на цьому сайті належать їх правовласникам. Заборонено використовувати будь-які матеріали з цього сайту без попередньої домовленості з їх власником.
При копіюванні текстових та графічних матеріалів (відео, зображення, тексти, скріншоти сторінок) з цього сайту активне посилання на сайт www.acmodasi.com.ua обов'язково має супроводжувати такий матеріал.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за будь-яку інформацію розміщену на цьому сайті третіми особами.