Валерія Шевченко

Загалом, я не маю оцієї вашої акторської освіти. Я - "філолог звичайний". Здавалося б,навіщо я тут ? Все просто: я не можу жити без уваги. Мені подобається знаходитися у її центрі. Всюди,де б я не була: школа, університет,позанавчальні заклади - я всюди і завжди.
Мені приносить задоволення знаходження на публіці. Коли є сцена - я забуваю про те,що в житті можу бути дещо сором'язливою та закритою. Коли є сцена - я той,ким маю бути для глядача,так чи інакше.
Щодо роботи в команді зізнаюся щиро: я сромлюся своїх параметрів та в перші хвилини знайомства можу здатися не говіркою. Однак варто лише звикнути до оточення - все змінюється докорінно. Люди,що мене оточують відмічають те,що я маю певну харизму, що притаманна далеко не всім. Досить витривала, стійка до графіків та навантажень.
Я люблю читати книги. Щиро захоалююся історією та українською літературою. Безмежно люблю комунікацію та будь-який вид взаємодії.

Якщо можна так висловитися я - писака любитель.
В моїй голові майже завжди вирують ідеї та сюжетні гілки.
Я пишу як і вірші, так і прозові твори.
Знаєте,я зовсім не сподівюся на те,що мою анкету помітять. Та народилася я в родині творчих людей. Мої мама та дід письменники. Прадіда було репресовано та знищено,а дідо був шістдесятником.
До чого я веду усю цю ахінею на рівні епопеї ? Та просто. Маю амбіції. Хочу бути поміченою.