Тимур Ивакин

Я дуже емпатична людина. Коли я комунікую з іншою людиною, то несвідомо починаю переймати її характер. Нсправді, люблю людей, вивчати їх. До кожного свій підхід і це мені цікаво, наче якась гра. Кожну людину я можу по свому описати, асоціювати її з кольором чи музикою... Про свої спостереження можна писати книги, але це резюме.
Інколи чую запитання "кіно чи театр?", на це я відповім так, що театр інтерпретує реальність, покращує, а кіно її відтворює.
У театрі мені подобається відсутність табу. Обидва мистецтва прекрасні і я все хотів би пробувати. У кіно ніколи ще не знімався, але з театру ніколи йти не хотів би. У мистецтві немає "стоп", тож я беззупинно щось шукаю і дивлюсь. Пам'ятаю сходив на виставку Леся Курбаса, яку влаштував Микола Набока, це було відкриттям для мене. Я дізнаюся все більше інформації, а відповідно весь час кудись йду. Щодо моїх вподобань у мистецтві, немає якихось перманентних представників чи робіт, усе цікаво.

Складаю вірші, люблю слухати природу, практикую йогу й медитацію, займаюся спортом.
Неймовірно обожнюю музику, хоча сьогодні для багатьох це наркотик... Мені подобається психологічна література, типу: "Люди, які грають в ігри", або "Бог завжди подорожує інкогніто". Усе це загальності, я і близько не напишу про свої захоплення, для такого треба спілкування і час...