София Самодурова

Мене звати Самодурова Софія, мені 16 років. Я з Полтавської області, міста Кременчук. Переїхала в Естонію більше одного року тому, за кілька місяців до війни. Я люблю мистецтво все своє життя, в дитинстві я відвідувала багато гуртків, це були: ліплення з глини, солоного тіста(мене, навіть, нагородили дипломом, як кращого "ліпильника", хоча на той момент я відвідувала цей гурток не більше 5 місяців) та пластиліну, займалася бісероплетінням, ходила у будинок творчості, робила різні вироби з паперу, займалася східними та бальними танцями. Коли я трохи підросла, я почала займатися хіп-хопом та взагалі спортивними танцями, в четвертому класі я вступила до музичної школи, а в дев'ятому закінчила (навчалася грі на бандурі). Зараз мені 16 і я вмію грати не тільки на бандурі, але й на фортепіано, укулеле та зовсім трішки на барабанах. Я вмію шити та в'язати, зараз я в'яжу одяг на замовлення. Люблю малювати, але ніколи цьому не вчилася та малюю для себе. Займалася професійно з 8 до 13 років волейболом, це мій найулюбленіший спорт, але через деякі проблеми зі здоров'ям вимушена була піти зі спортивної школи. У школі я завжди виступала на різних святах, часто мене виділяли на уроках української та зарубіжної літератури і ми з вчителями ставили різні сценки ти вистави. Я вчила ліричні вірші, які розказувала на різних шкільних конкурсах. У 8 класі я вирішила піти в міський палац культури, в театр. Мені завжди була цікава психологія та почуття людей і я подумала, що коли актор грає свою роль в театрі, він переживає емоції героя та старається передати їх глядачам. Зараз я в 11 класі і я займаюся театром вже в Естонії. Окрім театральної студії, яку я відвідую після уроків, в гімназії у мене гуманітарний напрямок і нещодавно в нас з'явився урок театру. Зараз ми ставимо постановку "Аліса в країні чудес" англійською мовою. Себе в майбутньому я бачу в професії режисер/актор і хочу вступити до американського коледжу AMDA. Туди тяжко вступити, але все можливо! СЛАВА УКРАЇНІ! Вічна шана героям!