Екатерина Воробей

Мій характер
1. Про мій характер можна сказати точно: він дещо запальний. Як тільки бачу несправедливість, відразу ж «закипаю». Не люблю, коли на мене намагаються тиснути, відразу ж опираюся. Але я так само швидко прощаю образи. Їх я волію не пам'ятати, щоб не забивати собі голову поганими речами.
Я не вмію спокійно дивитися на те, що відбувається навколо, тихо сидячи та склавши руки. Мені потрібно у всьому брати участь та про все висловлювати свою думку. Тому я іноді силою волі стримую себе, щоб не втручатися у всілякий непотріб.
Якщо я займаюся якоюсь справою, я захоплююся неї повністю. У мене виходить все робити швидко та добре, коли мені допомагає натхнення.

Я дуже люблю писати різноманітні повісті, оповідання, нариси, а також записувати власні думки у твори, які я, жартуючи, називаю трактатами). Іноді створюю вірші переважно з гумористичними, філософськими або психологічними мотивами. Та й взагалі – усе це залежить від наявності в мене натхнення, саме так, адже без нього писати взагалі не хочеться. Іноді бувають навіть такі періоди, коли мене зовсім не тягне писати будь-що, натомість тоді я реалізую себе у інших видах діяльності. А от коли натхнення прийде, мене вже буде не зупинити – я писатиму і вдень, і вночі, доки мене хтось не змусить опам’ятатись. Приблизно те ж саме я можу сказати про ще одне моє хобі, яке я маю ще з тих часів, коли у півтора роки вивчила усі букви. Так-так, ви правильно здогадались: я неймовірно люблю читати, і коли замислююсь про те, скільки ж всіх книжок на світі (не перелічити, чи не так?), то даю собі настанову за життя перечитати їх усі, хоча б ті, що дійсно гідні уваги, і вже потім згадую і шкодую про те, що життя для цього надто коротке. А вже згодом це наводить мене на думку про те, що іноді я просто марную час, займаючи цю неймовірно цінну річ не надто важливими справами