Маргарита Лисаченко

Мене звати Маргарита. Але з самого дитинства я чомусь не сприймаю повну форму свого імені - вона здається занадто грубою і пафосною, що зовсім не відповідає мені. Хоча якби ви запитали, яка ж я, мені б складно було відповісти відразу. Тому що Я - це цілий лабіринт з нескінченної кількості коридорів, як яскраво освітлених тисячами вогнів, так і абсолютно темних, з цвіллю і павутиною по кутах. Щоб розповісти про ці всі «коридори» буде потрібно не один десяток годин. Але напевно можу сказати, що я дуже творча та креативна персона. Я полюбляю цiкавi книги, смачну каву та гарних душею людей. Категорично проти агресії, відсутностi почуття гумору і своєї повної форми імені.

Я зацікавлена в багатьох речах людина. Нема, напевно, жодного виду творчої діяльності, в якому б у мене не виходило себе реалізувати. Але моя найголовніша пристрасть - живопис. Мені завжди подобалося малювати тому, що так я могла перенести якісь яскраві події, історії і людей на папір. Кожен день, з найменших років я просила батьків віддати мене в художню школу. І ось, в четвертому класі моя мрія нарешті здiйснилася. На жаль, я розчарувалась в цій школі, так як вчителі не давали можливості розкриватися повністю. Проте, у мене є закінчена художня освіта та атестат з відзнакою. Цей мій навик приніс мені успіх цілих два рази. Перший був, коли досить відома зарубіжна виконавиця оцінила і прокоментувала свій портрет у соціальній мережі «Instagram». Другий - коли мене покликали малювати мультфільми на шкільний телеканал. Моя робота на телеканалі «Перший шкільний» почалася саме з невеликого мультфільму для самого першого випуску, а закінчилася тим, що я вже сама була в кадрі, писала сценарій і монтувала відео. Всі випуски нашої аматорської передачі, яку створювали і створюють виключно школярі, можна знайти у вільному доступі на відеохостингу «YouTube».