Анна Мірошкіна

Я суміш вибухових речовин,меланхолік-холерик я можу бути запальною шальною імператрицею,а можу бути нікому не потрібною попелюшкою. Я є різна,різна кожного дня,до років 14 я називала себе акторкою так як свято вірила що так і буде я постійно мала головні ролі у школі,ходила в музичну школу по класу фортепіано та максимально йшла до цілі,та на зміну амбіціям прийшов перехідний вік в усій своїй красі,і я забуянила.По закінченню школи я пішла до ВПУ вчитись на дизайнера-флориста(творча натура в мені ніколи не вмирала),і по закінченню заходілось кудись втекти з рідного міста,подалі від батьків,навколишніх зрад і розчарувань я подала документи до університету на різні спеціальності одна з них акторське мистецтво та нажаль тоді я так і не попала ,недосвідченість і бажання самостійності підвели мене і коли перенесли на день раніше творчий конкурс я про це дізналась вже після і таким чином попала на соціологію,що зовсім не моє забагато нудної паперової роботи,я люблю жити в русі. Зараз на даний момент,щоб все не розписувати мене життя не мало покидало і потріпало і я повернулась в ту точку з якої починала пошуку себе,і знаєте дитяча мрія не згасла.Я знаю що можу,я знаю що з цим життєвим досвідом я зможу втілити задум в життя.Тільки зараз не знаю з чого почати тому і шукаю різноманітні кастинги в надії на те ,що хтось зверне увагу,в мене є комплекси і самооцінка зростає та є велика мотивація доказати собі що я таки можу робити,творити те про що мрію.

Обожнюю фарбувати людей,самоназваний колорист в цій сфері я все гризла сама. З дитинства займаюсь фотографією люблю фотографувати і фотографуватись,камера мене любить. Люблю коли нікого не має влаштовувати цілі концерти з постановками та вокалом(це залишилось ще з дитинства)