Руслана Захарченко

доброго дня. мене звуть Руслана. я народилася у сім'ї художника (тато) та музичного керівника (мама). з дитинства відрізнялася творчими здібностями: ліплення з пластиліну, малювання, створення аплікацій та грою у невеличких новорічних дитячих постановах у дитячому садку. з 4 до 8 років займалася українськими народними танцями, з 14 до 15 - сучасними та латино-американськими (більше успіхів було у латино-американських, можливо це все мої пишні стегна та відчуття ритму). коли час прийшов вступити до середньої школи, одночасно вступила в гурток з малювання, акробатики та до музичної школи, яку закінчила у 2004 році за класом фортепіано. також полюбляла ходити на хор, інколи виконувала сольні партії. в моїй голові постійно грає музика - в ній присутня магія впливу, адже вона здатна надихати, заспокоювати, наповнювати, частково нагадувати деякі яскраві моменти життя. у дитинстві моїм найулюбленішим серіалом була "Ксена - принцеса-воїн", з перших побачених серій я уявляла собі, що хотіла би стати акторкою кіно. у віці 9-ти років (1999р.), у м.Києві я відвідала кастинг Наталії Крачковської, потрібно було зтанцювати, заспівати пісню та розіграти сцену, як юна дама обирає для себе вбрання. особисто я не чула оголошених результатів, але моя мама сказала мені: "в тебе все вийшло, але щоб продовжувати далі - це вже питання грошей". мені так і не відомо - чи то була правда, чи то просто мама не хотіла мене засмучувати. у всякому разі, після закінчення музичної школи, мої творчі здібності вдавалося виражати у коледжі - інколи я брала участь у створенні газети на окремої тематики, було декілька виступів з піснями. а потім мені вже 18 років, освіта у галузі транспорта і пропозиція працювати у державному підприємстві. я любила свою роботу, але все ж таки є відчуття, що не в цьому моє призначення. я продовжую надихатися музикою, малювати, співати та відвідувати покази у театрах, але це все у вільний час. я не навчалася акторській грі, але ДУЖЕ ХОЧУ СПРОБУВАТИ...

малювання, музика, читання