Максим Панченко

Краса в очах того, хто дивиться.
Я поет і це, скоріше, життева позиція, так я пишу вірші, тому що вірш - це абсурд, абсурд єдине, що повязує нас з реальністю, але головне, що поетика - це вміння виражати у видимій формі світовідчуття, моє світовідчуття повне любові.
Завжди повторюю собі фразу: "Якщо я можу це уявити, значить це - реально".
Авантюрист, люблю ризикувати і пробувати щось нове. У поєднанні з наївністю і вірою в чудеса дає два протилежні еффекти: з одного боку часто стаю жертвою не чесних людей, з іншого я бачив чудеса, чудеса в людях у світі.
Спробував дуже багато, дуже різних професій і хобі, від зварювальника на заводі до крупьє в казино. Від Скутер stunt'у до крафтингу настільних ігор. Розбираюся в рибальці і скандинавських рунах, психології і кулінарії.
У будь якому разі малоймовірно, що хтось читає це до кінця, тому напишу тут, а ще я люблю чудних людей з ними можна щось вчудити і бути собою, бо всі ми тягнемось до чогось одного.