Катюха Черная

Привіт, мене звати Катерина і мені 17 років. Я народилася в Україні 29 жовтня 1998 року, де проживаю до теперішнього часу. Я не дуже висока, стрункої статури з фарбованим волоссям, довгастим обличчям,виразними вилицями і яскраво зеленими очима.Що стосується мого характеру , я думаю, що я досить скромна і в міру спокійна дівчина. Мої друзі кажуть мені, що у мене є гарне почуття гумору. Мені подобається все, що пов'язано з активним відпочинком - активні види спорту, активні ігри, активне дозвілля у вільний час.Я комунікабельна особистість. Люблю знайомитися з новими людьми, спілкуватися у великій компанії, брати участь в суперечках.
Дуже люблю культуру. В школы приймаю участь в усіх культурних заходах. Сама пишу сценарії. Неодноразово приймла участь в конкурсах краси і займала призові місця.
Кожен може написати про себе багато або мало залежить від настрою.
Хтось називає себе писимистом,хтось оптимисотм,а я називаю себе реалісткою.Дивлюся на речі не поверхово,а заглядаю під внутырь,щоб побачити,чого багато хто не бачать.
Людей намагаюся сприймати такими,які вони є,хоча часом буває важко.
Ціную в людях чесність - це в друзях,відкритість,преданость і розуміння.
Ігнорую через міру навящивых,нахабних,підлих і зарозумілих людей.
Намагаюся не робити в житті людям того,чого б не хотіла щоб мені зробили - це одне із золотих правил моєму житті.Я роблю так,бо не хочу нести відповідальність за чуже життя.Кожен встановлює свої правила,але часом не думає,що це може бути вовред комусь і живе,навіть не замислюючись,що могло б бути інакше.
Вважаю себе великим романтиком,тому що люблю весну і осінь,дивитися на світанки і заходи сонця,сонце і дощ,писати вірші і пісні,дивитися на небо вдень і вночі,а так само квіти,все гарне і прекрасне.
У мене є мрія,такі називають глобальними,а так воно і є.Я хочу изминить цей світ в кращу сторону.Кажуть :"Якщо хочеш изминить світ,почни з себе." Я так і роблю,боюрсь зі своїми недоліками,адже вони є у всіх.Прагну завжди на краще,ставши краще,краще буде тим,хто поруч зі мною...

Для мене життя - це танець. Не уявляю себе без нього. Кожен рух, поворот, робить світ яскравішим.
Тим більш якщо це не просто танець,а неонове і фаєр-шоу.Це дуже красиво і витончено. Сукня, підбори, зачіска,навколо світлодіоди,навіть у руках,крила,гра з вогнем - що може бути прекрасніше?! Перед виходом на сцену, тебе переповнює хвилювання. Але як тільки починає грати музика, відразу з'являється велике бажання вийти і показати на все що ти здатний. І ось вихід. Натовпи людей дивляться за кожним твоїм рухом, посмішкою. І це справжнє щастя. Я сама намагаюся придумувати якісь рухи, що говорять мовою танцю.Планую зібрати свою групу.Танцюю,щоб жити!!!