Богдан Соколюк

Я люблю грати.Дуже люблю імпровізувати та змінюватись.Не дуже до вподоби статичність та рутинність.Навіть якщо це "практики" які слід виконувати щоденно або стабільно , завжди стараюсь підійти до цих знайомих процесів по новому.Переконаний,що єдина річ в цьому житті до котрої постійно потрібно повертатися (рефлексувати) це Любов.Таких речей та станів є дуже багато які приємно та корисно впливають на нас (це про Людей) та на наші організми.Наприклад: спокій,відчуття миру,радість,впевненість в тому що все на своїх місцях (ні в якому разі не приймати це як "самовпевненість") ототожнення себе з Всесвітом (маленьким чи великим) та багато інших чудових відчуттів.Гадаю, що сила в того "хто може вбити,але не вбиває".Справжній король - це той хто прийме й життя "челяді".
Писати можна багато,як і говорити.Мої очі скажуть Вам більше.

Мені подобаються бойові мистецтва.Наприклад "Нінджутсу" яким я займаюсь уже декілька років.Раніше любив відвідати тренажерний зал,спорт зал для заняття гімнастикою (на старості лєт хочу ще крутити сальто) .В юнацькі роки займався трошки паркуром.Люблю поезію.Читати а іноді й самому писати.Також проводжу іноді заннятя з акторської імпровізації.Називаю їх "Філософія Практики Майстерності акторської імпровізації" .Стараюсь підтримувати форму гри на музичних інструментах.Шукаю нові "секрети" у вивченні природи голосу,вокалу.Впевненний, що співати можна тільки серцем,душею а все інше то вокал або структуроване звуковидобування.Знову ж таки, Люблю Любити!