Перипетії прибиральників (казка для дорослих)

Блог Ярослава Рачковського

"День сьогодні розпочався гарно: вранці три світлофори поспіль минув на швидкості - на зелений колір, на роботі фінансовий директор борг повернув, навіть у ресторані кухарі знайшли усі складники для улюбленого салату моєї коханої… А вона от навідатися туди в обідню пору не змогла - сказала, що невідкладна справа по роботі… Хоч сам досхочу цього салату нарешті наївся. Виявилося, що він дійсно смачний… Про те, що дорогий, я знав і раніше", - водій позашляховика відволікся від роздумів, помітивши, що попереду скупчилося чимало автомобілів. Проміжок вулиці був розділений на чотири смуги - по дві зустрічні. Машини ж розташувалися аж у шість колон.

"Такого затору тут жодного разу не бачив… Може, президент навідався?.. Ні, мабуть, підготовка до дня міста дається взнаки… Треба розвертатися і їхати іншим шляхом", - вирішив мужчина.

Та з’ясувалося, що простору для маневру вже практично немає - зворотній шлях було заблоковано. Позаду зупинилися кілька авто. Тож довелося чекати відновлення руху…

"Стою тут вже хвилин десять, а колона ще жодного разу не рушила. Мабуть, така тиснява до мосту", - розмірковував молодий чоловік.

Згодом водії, які вийшли зі своїх автомобілів оцінити ситуацію, що склалася, повернулися за кермо. Але рушили тільки дві з трьох колон - середня, у якій стояв згаданий позашляховик, і ліва. Машини проїхали метрів двадцять і зупинилися знову.

"У такому заторі треба бути особливо обережним", - переконував мужчина сам себе, помітивши, що його автомобіль та сусідній зліва ледь не торкаються дзеркалами.

"А з пасажирами сусідніх машин можна обмінюватися рукостисканнями, навіть сидячи за кермом", - жартома зауважив про себе за якийсь час. Далі він оглянув автомобілі, що стояли попереду, і зрештою перевів погляд вправо.

"Оце так зустріч! - від несподіванки молодий чоловік ледь не підскочив на місці, впізнавши водія старенької малолітражки, що стояла поруч. - Моя колишня дівчина власною персоною!.. Сидіти за кермом, приміром, новенького седана їй, безумовно, пасувало б більше… Та вона зробила свій вибір… Треба принаймні привітатися з нею. Адже не чужа людина. Бували ж у нас гарні миті…"

Вікна в автомобілях були відкриті, тож молодий чоловік лише трохи нахилився і гукнув:

- Привіт!

Дівчина у пошарпаному мікрокарі не відразу збагнула, що звертання адресоване їй. Та зрештою все ж повернула голову вліво. І невдовзі вони зустрілися поглядами.

- Привіт! - тихо промовила вона, поправивши зачіску. Тоді докладніше оглянула водія та його автомобіль.

Запанувала тиша. Було помітно, що дівчина почувається не надто комфортно у салоні далеко не нового автомобіля поряд із колишнім хлопцем у сучасному позашляховику. Тому він вирішив перервати паузу, задавши хоч якесь запитання:

- Куди прямуєш, якщо не таємниця?

- Робоча поїздка, - завуальовано відповіла вона.

- Місце праці не змінила?

- Змінила. Випереджаючи наступне запитання, повідомлю, що працюю прибиральницею, - відверто і рішуче зазначила вона.

Кілька секунд мужчині знадобилося, щоб усвідомити цю інформацію і спробувати перевести розмову в іншу площину:

- Заміж вийшла?

- Ще ні. А ти одружився?

- Теж ще ні.

Дівчина хотіла задати чергове запитання, проте попереду запрацювали двигуни і вона відволіклася. Водій позашляховика вирішив, що саме час завершувати розмову, а от, як завершити, не знав. У цейтноті дістав із кишені стодоларову купюру і невпевнено простягнув добрій знайомій. Вона ж не відразу збагнула, що мужчина пропонує їй взяти гроші. Та все ж збагнула. Часу на роздуми - брати чи не брати - практично не було. Вирішила взяти.

Знову рушили ліва та центральна колони. А права, у якій стояв, зокрема, непрезентабельний двомісний автомобіль прибиральниці, далі залишилася чекати на поновлення руху.

"А вона змінилася… Взяла від мене гроші… Дивно… Хоча взяла, мабуть, не тому, що дуже потребує їх. Припускаю, що вона хотіла б відновити наші стосунки, тож вирішила скористатися слушною, на її погляд, нагодою. Можливо, припустила, що я зробив крок назустріч.

Звісно, я не проти підтримувати гарні стосунки - гарні, але виключно дружні стосунки. Адже у мене є кохана дівчина, з якою мені комфортно. Вона намагається не ускладнювати жодної ситуації. З розумінням ставиться до моїх різноманітних забаганок. А таку дівчину знайти, до речі, не легко.

Колишня ж моя подруга зазвичай кожне питання, кожну відповідь піддавала грунтовному аналізу і оприлюднювала категоричні висновки. Мені треба було щодня вдосконалюватися, мало не щодня вчиняти подвиг… З'ясувавши ж, що мої здібності не цілком відповідають її вимогам, вона запропонувала припинити наші стосунки…

Тепер подвигів від мене не вимагають. Кохана від мене взагалі нічого не вимагає. Тим не менше, свого досягати вміє і досягає. Водночас вона здатна на неординарні вчинки, іноді логіку її дій важко зрозуміти. Та це додає нашим взаєминам наснаги, не дозволяє їм бути тривіальними… А ось і вона, до речі… - водій позашляховика трішки розгубився, помітивши у салоні сусідньої машини свою теперішню дівчину, яка сиділа поруч із водієм і читала журнал. - Із ким це вона?.. Автомобіль - такий, як у мене, тільки не сірого, а червоного кольору. Тож за кермом, мабуть, її шеф".

Червоний позашляховик у лівій колоні стояв дещо попереду. Водій сірого, зваживши на інтервали до сусідніх машин, відпустив гальма і за кілька секунд два авто майже порівнялися. Дівчина у червоному від читання не відволікалася і водія сірого не помічала. Деякий час він спостерігав за нею. Зрештою вирішив дати про себе знати - привітатися і пожартувати. Та через кілька секунд йому вже було не до жартів. Водій червоного, утримуючи лівою рукою кермо, праву руку поклав дівчині на коліно. Вона ж, не надаючи його дії особливої уваги, продовжувала читати журнал і невдовзі перегорнула сторінку.

"Невже це не сон?.. Невже таке може бути?.. Як же так?.. Не можу в це повірити?.. О-хо-хо-хо-хо-хо-хо!" - водій сірого змінився на обличчі. Щоб всидіти на місці, йому довелося докласти надзусилля. Якусь хвилину він збирався з думками. Зрештою водій червоного забрав свою руку з лівого коліна пасажирки. Тоді водій сірого, трохи піднявшись, дотягнувся до неї і поклав свою руку на праве коліно.

Дівчина не відразу второпала, у чому річ. Та, поглянувши у вікно і побачивши свого хлопця, не вжахнулася і контролю над собою не втратила. Більше того, спокійно і впевнено забрала його руку зі свого коліна. Стримуючи обурення, він запитав:

- Що все це значить?

- Що ти маєш на увазі?

- Що ти зараз робиш у цій машині, зокрема?

- Повертаюся в офіс?

- Звідки?

- Мій начальник попросив прибрати у нього вдома. Звісно, за окрему винагороду, - запевнила дівчина.

Більше запитань до неї у мужчини не було…

Тим часом ліва і права колони рушили вперед. Червоний позашляховик, залишивши сірий позаду, вибрався із затору. А водій сірого залишився сидіти, вдивляючись кудись крізь відкрите вікно…

- Ви наче ніколи не бачили вродливої дівчини у розкішному автомобілі, - почув незабаром. - Розглядаєте мене вже хвилин п'ять…

Залишивши важкі роздуми, молодий чоловік спромігся зосередити увагу на молодій жінці, яка зверталася до нього. Сиділа вона за кермом вишуканого білого кабріолета.

Доки водій сірого позашляховика намагався сформулювати свою відповідь, минуло ще близько хвилини.

- Чи можна прибрати у вас? - зрештою тихо запитав він.

Жінка оглянула чистий салон свого автомобіля, усміхнулася, дістала з гаманця купюру у сто євро і простягнула водієві позашляховика.

- Що це? - не второпав він.

- Аванс, - пояснила вона.

Мужчина взяв купюру.

Зовсім скоро рух автомобілів відновився. Кабріолет і позашляховик практично одночасно рушили з місця і невдовзі долали шлях на високих швидкостях…

Опублікований:04 Лютого 2019 20:05
Перегляди:661 статистика
Коментарі:0
Популярність:1
Автор:

Коментарі
Коментарі
RSS коментарі блогу

Зображення буде фізично видалено з нашого серверу і його неможливо буде відновити. Продовжити видалення?

© ACMODASI, 2010 - 2024

Всі права захищено.
Матеріали (торгові марки, відео, зображення і тексти), що знаходяться на цьому сайті належать їх правовласникам. Заборонено використовувати будь-які матеріали з цього сайту без попередньої домовленості з їх власником.
При копіюванні текстових та графічних матеріалів (відео, зображення, тексти, скріншоти сторінок) з цього сайту активне посилання на сайт www.acmodasi.com.ua обов'язково має супроводжувати такий матеріал.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за будь-яку інформацію розміщену на цьому сайті третіми особами.