Олександр Васькевич

Мені 35. Майже 11 років я пропрацював на одному підприємстві. Розпачав власну справу, відкрив підприємство. Але це завжди було тільки наслідування стереотипам і чужим думкам. Мені хотілось бути директором і я їм став. Але назва посади нічого не міняє. Головне робити улюблену справу добре і отримувати від життя максимальне задоволення. Потім я відкрив магазин товарів для творчості і від цього я кайфую. Я кайфую, коли розумію, що моя праця надихає і дає діткам або дорослим наснаги. Приблизно в 28 я відвідав театр ім. Франка. І я зрозумів, що коли я дивлюсь виставу, я ні про що не думаю, я думками і серцем "там". Театр дає можливість пережити декілька життів. А остання вистава мабуть відкрила мені очі на моє кредо. "Наші мрії - це наша робота, яку так чи інакше треба виконати добре".

Моя пристрасть - це баскетбол. І все, що пов'язане з м'ячем. Я люблю рибалку, з татом ходити за грибами. Ліс заспокоює. Я люблю на машині проїхати 1000 км за один день. Дорога також заспокоює. Вранці я люблю випити кави і пройтись по набережній Києва. Якщо є натхнення, я люблю писати вірші.